Договори СНО-1, СНО-2 (Старт-1, Старт-2)

Старт-1 - скорочення носіїв з 2500 до 1600 і боєзарядів з 10 тис. до 6 тис.
31.07.91 - не вступив в силу
23.05.92 - Ліссабонський протокол:

• Україна, Росія, Білорусія, Казахстан - закріплено статус як правонаступників СРСР стосовно договору;
  
• зобов’язання для 3-х країн по приєдненню до ДНДЗ.

• гарантії безпеки;
  
• адміністративний контроль;
  
• У. не вважає себе зв’язаною ст.5 Ліссабонського протоколу (про найскоріше приєднання до ДНЯЗ);
  
• право моніторінга за ліквідацією, компенсація.

• гарантії Україні згідно з принципами НБСЄ після вступу в дію СТАРТ-1 та приєднання У. до ДНЯЗ у якості без’ядерної країни;
  
• GB як депозітарій договору 1968 р. - теж надає гарантії.

• на протязі 10 місяців - зняти з чергування СС-24;
  
• вивезення всіх боєзарядів - 7 р.
  
• Росія дала згоду на поставку 100 тон палива для АЕС (в обмін на перші 200 боєголовок);
  
• США виділяє Росії $60 млн. як авансовий платіж по угоді з високозбагачення урану (лютий 1993р. Росія-США: закупка Америкою протягом 20 р. палива для АЕС виробленого з 500 т. високозбагаченого урану);
  
• з частки виділиної екс-СРСР по контракту У. отримує $1 млрд.
  
• підтвержено ст.5 Ліссабонського протоколу.

• до 1.01.2003 скоротити кількість стратегічних ядерних боєзарядів до 3000-3500 у кожній з сторін;
  
• повинні бути ліквідовані всі важкі МБР і МБР з РГЧІН (розділ. головна частина індивидуального наведення);
  
• кількість боєзарядів на ПЛ - не більше 1750 одиниць.