Назад

Договір про звичайні озброєння в Європі та його реалізація

Даний договір був підписаний під час зустрічи НБСЄ в Парижі 19.11.90 р.
Взагалі переговори “23-х” про взаємне скорочення збройних сил в Європі почались в 1973 р. на піку розрядки, але обидві сторони прагнули зберегти переговорний канал, не форсувати рішення.
Мандат на ведення переговорів був виданий на Віденській конференції НБСЄ 10.01.89 р.
Мета:

Не вдалось узгодити скорочення ВМС та хім. та ядерної зброї (по вині Заходу).
Була розроблена складна система рівнів, підрівнів узгодженого балансу озброєнь (танків, БМП, БТР).
грудень 1989 - розроблено 2 проекти договорів
лютий 1990 - в Оттаві відбулась зустріч Міністрів Закордоних справ країн НАТО і ОВД. Згідно домовленостей США і СССР залишають по 195 тис. війсковослужбовців у Центральній Європі + 35 тис вояків США за межами Центральної Європи. Проблема достатності озброєнь.
СРСР вимагав 40% з числа збройних сил сукупних на той час. Проти були і НАТО і інші країни з ОВД оскількі вони були б розброєнні. Дана вимога СРСР була викликана змінами у Сх. Європі.
жовтень 1990 - відбулась зустріч Шеварнадзе - Бейлер.
Паризький договір - 19.11.90 р.
Квота СРСР: Загальні рівні для ОВД та НАТО - по 50%: Разголужена система контролю - інспекцій на місціх.
Доля надлишків техніки - знищення, конверсія.
Даний договір підписувався на фоні складних процесів в СРСР і Європі.
Після розпаду СРСР - додатки до договору. Зокрема в 1992 р. була підписана угода, що встановлювала верхні межі для різноманітних категорій особистого складу 30 країн-членів. Угода є політично обов’язковою.
Договір про відкрите небо (ще не вступив в силу).
Заключний акт переговорів по чисельності звичайних збройних сил в Європі (ОБСЄ - 1А).

Назад 1