Приріст експорту за рахунок цінового фактора у товарообміні України з Росією основними видами продукції виробничо-технічного призначення у 1991-1993 рр. склав 954 рази, а імпорту за цей же період — 3401 раз [7]. Усе це свідчить про існуючу асиметрію в цінах, що погіршує умови торгівлі України з країнами СНД. Так, у 1991 р. умови торгівлі України з державами колишньогоСРСР складали 96%, у 1992 - 94,1%, у 1993 - 88,8% [8].
Структура експорту України зорієнтована переважно на продукцію металургійної промисловості (34,2% ), вироби хімічної га пов'язаних з нею галузей промисловості (12,3% ), електричні тамеханічні мапппти і устаткування (12% ), мінеральні продукти (4,5% ), продовольчі товари (4,3%)[9]. Вона, якбачимо,єдалекоюв]даі]тимальнаї.Суітевізрушеяня у напрямі поліпшення товарної структури експорту можуть відбутися лише за умов проведення в Україні глибокоешелонованої структурної перебудови усієї економіки, що потребуватиме значного (10-15 років) часу. Лише тоді, очевидно, можна буде говорити яро їх нову якість.
Позитивною у структурі експорту є тенденція розвитку послуг. По-перше, вони зростають темпами, що перевищують розвиток зовнішньої торгівлі в цілому, що відповідає і загальносвітовим процесам. По-друге, у 1994 році досягнуто значне позитивне сальдо (1024,9 млн. американських доларів) у обміні послугами. По-третє, відбувається поступова диверсифікація структури послуг за рахунок збільшення питомої ваги комунікаційних послуг. Головні партнери України у торгівлі послугами — Росія, Німеччина, Румунія, Великобританія, Угорщина, Індія, Туреччина, США [10].
Імпорт України зумовлений необхідністю ввезення велика кількості мінерального палива, нафти та продуктів її переробки, що складало 53,3% від загального обсягу у 1994 р. За цією статтею формується найбільша питома вага негативного сальдо торговельного балансу (4213 млн. дол. США). Дефіцит спостерігається також у торгівлі текстилем, деревиною та виробами з них, машинами та устаткуванням, пластмасами та каучуком.
Характерною особливістю та однією з негативних рис зовнішньої торгівлі України є висока питома вага бартерних угод (1995 р. — у експорті 29,9%, у імпорті 23,0% ). Найбільша кількість бартерних операцій здійснюється з Росією, Білоруссю, США, Німеччиною та Туркменистаном. Головні експортні поставки за бартером складають чорні метали та вироби з них — 27,7% від загальногообсягубартерних операцій, руди і концентрати —10,2%, цукор і кондитерські вироби — 7,3%, каучук та гумові вироби — 6,7%, засоби транспорту — 8,5%, механічні машини і устаткування — 5%, органічні хімічні сполуки — 4%.
В імпорті України бартер охоплює паливно-мшеральні ресурси і нафту — близько 40%, електричні і механічні маптини і обладнання — 16,6%, каучук і гумові вироби — 6,9%, руди і концентрати — 4,4% [12].
Ще одна важлива риса зовнішньої торгівлі України пов'язана з операціями з давальницькою сировиною. Найбільші обсяги такої сировини надходили останнім часом з Ірландії, Росії, Швейцарії, Люксембургу, Німеччини, Казахстану. Аналогічні поставки української сировини здійснювались до Росії, Литви, Польщі, Нідерландів. Майже 62% давальницької сировини, що ввозиться в Україну, припадає на нафту і нафтопродукти, газ та інше мінеральне паливо, 12—на текстиль і текстильні вироби, 4,9 — на продукцію харчової промисловості. Аналіз зовнішньої торгівлі України був би неповним без розгляду таких її компонентів, як зброя і військова техніка. За наявними оцінками Україна входить до 10 найбільших експортерів світу у цій галузі з можливим експортним потенціалом 8-10 млрд. дол. США щорічно. Дані ж за 1994 рік виглядають таким чином (див. табл. на с. 191).
Найскладнішою проблемоюдляУкраїниврегіпніСНД,якасправляє безпосередній вплив на економічний суверенітет України, є сплата боргів за паливо та енергоносії, які сягають нині більше 3 млрд. дол. США. У листопаді 1994 р. було досягнуто домовленості про реструктуризацію боргу Туркменистану (1,1 млрд.дол.). Він переоформлений у кредитна сім років, погашення якого розпочнеться через два роки. Аналогічним чином вирішена також проблема боргів Російській Федерації.
Поліпшенню платіжних проблем з Росією і Туркменистаном сприятимуть кредити Міжнародного валютного фонду. Головним же засобом балансування (урівноваження) взаємних розрахунків і платежів повинна стати диверсифікація експорту України в Росію, Туркменистан та інші країни СНД на основі вилучення ефекту існуючих порівняльних і конкурентних переваг та особливостей фактороінтенсивності галузей і товарних груп, а також окремих товарів і послуг, експортованих з України. Йдеться про продукцію металургійної промисловості, сільського господарства і галузей ВПК, транспортні послуги, науково-технічні і технологічні розробки та ін., які в сукупності можуть і повинні забезпечити стабілізацію торгово-економічних відносин України з державами колишнього СРСР.
Друге коло питань економічних відносин України з країнами СНД стосується їх багатостороннього співробітництва, створення міждержавних інституцій, пошуку шляхів і напрямів взаємної економічної інтеграції. Найважливішими для України є рішення, прийняті на нараді глав держав країн СНД в жовтні 1994 р. у Москві про створення Міждержавного економічного комітету (МЕК), платіжного союзу. Україна підписала окремі документи, а також меморандум і план головних інтеграційних заходів в рамках Співдружності та деякі інші з застереженнями, що випливають з нашої Конституції та чинного законодавства.

Товарна структура імпорту (1994)
Мінеральні прод.(нафта, газ, руди, вугілля) 55
Продукція хімічної промисловості 5,6
Машини, устаткування та механізми 14,2
Пластмаси, каучук 3,9
Деревина та вироби з неї 2,7
Текстиль та текстильні вироби 2,7
Чорні метали та вироби з них 4,1
Засоби транспорту 4,1
Продукція харчової промисловості 1,6

Назад