Назад

Науково-технічний потенціал України

В Україні на початок 90р. функціонувало 1400 науково-дослідних та дослідно- конструкторських заклади. В іх число входять: 295 НДІ, 443 КБ та ПКТБ, 145 ВУЗів.У виконанні наукових досліджень приймало участь 350 тис. співробітників (3.3 тис. докторів наук та 32 тис. кандидатів наук)
Але вже починаючи з 80-х років в науковому потенціалі України почали проявлятись негативні тенденції. Сьогодні величезний н-т потенціал України опинився на межі розвалу. Кількість проектних організацій скоротилася більше, ніж у 2 рази, експерементально-дослідницьких установ в 1.5 рази, в промислових підприємствах відбулось скорочення н-д і конструкторських підрозділів.
Економічна криза, що спричинила виробничу, фінансову та соціальну сферу нестабільно відзначилася на винахідницькій діяльності. Недостатнє фінансування та відсутність об`єктивної оплати праці вчених призвели до розпаду багатьох наукових колективів, до переходу найбільш кваліфікованої частини наукового потенціалу України - докторів та кандидатів наук, в інші сфери діяльності. Вони або перейшли до комерційних структур, або залишили Україну, сподіваючись використати свої знання і розробки за межами України (в основному США та Росія).
Ці негативні явища загрожують змінити економічний потенціал України. На думку експертів комітету з науково-технічної політики, НТП України є другим, після виробничого потенціалу, національним багатством. Тут слід відзначити дніпропетровський ЮжМаш, київське бюро імені Антонова, інститут імені Патона.
Однак структура наукової думки України деформована у бік оборонного, космічного, ядерного та машинобудівного комплексу. Така структура не зовсім підходить для ринкової економіки, тому необхідна часткова переорієнтація галузевої науки та її інституціональна перебудова.
Основними формами науково-технічниї зв`язків на сьогодні є:

Вибір цих форм має відповідати національним інтересам країни, вихід на ринок високих технологій пов`язаний з дуже жорсткою конкуренцією.

Назад 1