В Україні на початок 90р. функціонувало 1400 науково-дослідних та дослідно- конструкторських заклади. В іх число входять: 295 НДІ, 443 КБ та ПКТБ, 145 ВУЗів.У виконанні наукових досліджень приймало участь 350 тис. співробітників (3.3 тис. докторів наук та 32 тис. кандидатів наук)
Але вже починаючи з 70-х років в науковому потенціалі України почали проявлятись негативні тенденції. Сьогодні величезний н-т потенціал України опинився на межі розвалу. Кількість проектних організацій скоротилася більше, ніж у 2 рази, експерементально-дослідницьких установ в 1.5 рази, в промислових підприємствах відбулось скорочення н-д і конструкторських підрозділів.
Економічна криза, що спричинила виробничу, фінансову та соціальну сферу нестабільно відзначилася на винахідницькій діяльності. Недостатнє фінансування та відсутність об`єктивної оплати праці вчених призвели до розпаду багатьох наукових колективів, до переходу найбільш кваліфікованої частини наукового потенціалу України - докторів та кандидатів наук, в інші сфери діяльності. Вони або перейшли до комерційних структур, або залишили Україну, сподіваючись використати свої знання і розробки за межами України (в основному США та Росія). Таке згортання наукомістських виробництв загрожує економічній безпеці України, і може призвести до технологічного відставання України.
На думку експертів комітету з науково-технічної політики, НТП України є другим, після виробничого потенціалу, національним багатством. Однак за наявності величезного науково-технічного потенціалу майже зовсім відсутній високотехнологічний експорт продукції наукомістського виробництва. Але нам необхідно активніше стимулюватим складне технологічне експортне виробництво і сприяти закордонним продажам наших товарів за тими науково-тхнічними напрямами і по тих галузях, розвиток яких може сприяти збільшенню товарної маси, що експортується з території Ураїни. Це, зокрема, електрозварювання, порошкова металургія, створення нових надтвердих, високоякісних матеріалів.
Україні для штрокого включення її в міжнародні науково-технічні відносини необхідно широко залучати сучасні світові науково-технічні досягнення та іноваційні можливості найрозвиніших країн світу, стимулювати експорт високотехнологічної продукції, а також приймати участь у таких формах ЗЕЗ як:

1) взаємні консультації на рівні урядів та великих ТНК;
2) спільне планування у галузі вирішення важливих н-т проблем;
3) кооперування н-т досягнень;
4) спільне вирішення н-т проблем силами об`єднаних організацій (університетів та ак. Закладів);
5) обмін досвідом та н-т досягненняими;
6) зв`язки щодо н-т інформації, винахідництва, патентної справи;
7) стандартизація на міжнародному рівні;
8) підготовка кадрів за кордоном.

Назад