Успішний розвиток будь-якої країни значною мірою залежить від уміння організувати захист її економічних інтересів. Одним із важливих способів захисту інтересів держави є правильно організована і чітко налагоджена митна справа, в межах якої встановлюється порядок переміщення через митний кордон товарів та інших предметів, митне регулювання, пов`язане з установленням мит та митних зборів, процедури митного контролю, використовуються інши засоби проведення в життя митної політики. Митні органи в Україні належать до системи правоохоронних органів, керівництво митною справою здійснює спеціально створений для цього орган — Державниц митний комітет України.
Створення митної служби в Україні обумовило необхідність розробки і прийняття відповідних законодавчих та інших нормативних актів, які б забезпечили правове регулювання її діяльності. У грудні 1991 ВР України був прийнятий Митний кодекс України, в якому визначені принципи організації митної справи в нашій країні з метою сприяння формуванню ринкової економіки та активізації з\е діяльності на грунті єдності митної території, мит та митних засобів. Кодекс спрямований на забезпечення додержання митними, іншими державними органами, суб`єктами з\е та господарської діяльності, а також громадянами прав та обов`язків у галузі митної справи.
У 1992 ВР України прийняла Закон України “Про єдиний митний тариф”, який визначає порядок застосування та формування єдиного митного тарифу України при ввезенні на її митну територію та вивезенні за її межі товарів та інших предметів з метою обкладання їх митом. Відповідно до цього закону Кабмін України розробив та своїм Декретом 1993 р. затвердив Єдиний митний тариф України. Крім цього, Кабмін України прийняв цілий ряд декретів з митних питань, зокрема: “Про оподаткування бартерних операцій в галузі ЗЕД” 1992, “Про порядок обкладання митом предметів, які ввозяться громадянами в Україну”1993, “Про квотування та ліцензування експорту товарів, послуг, робіт”1993, “Про порядок реалізації квот та видачі ліцензій на експорт товарів у 1993р.”1993, “Про вивізне (експортне) мито у 1993”1993 та Закон “Про порядок обкладання митом предметів, які вивозяться громадянами за митний кордон України”1994 та деякі інші.
Ряд важливих нормативних актів з питань митної справи приймає Державний митний комітет.
Активізація участі України у ЗЕД обумовила розширення операцій з валютними цінностями, які вона здійснює як на своїй території, так і за її межами. Це, в свою чергу, вимагає відповідних кроків і з боку нашої держави. Україна вступає до Міжнародного Валютного Фонду, формує свій Валютний фонд, приймає нормативні акти, що регулюють відношення в межах здійснення валютних операцій тощо. До таких актів слід віднести перед усіи декрети Кабміну України “Про систему валютного регулювання та валютного контролю”, “Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті”, “Про тимчасовий порядок використання надходжень в іноземній валюті” 1993р. Ціми декретами був встановлений режим здійснення валютних операцій на території України, визначені загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів у даній сфері та вирішені інші питання.
Таким чином Кабмін України у сфері валютного регулювання виконує такі функції: визначає і подає на затвердження до ВР Ураїни ліміт зовнішнього державного боргу України; бере участь у складанні платіжного балансу України; забезпечує виконання бюджетної та податкової політики в частині, що стосується руху валютних цінностей; забезпечує формування і виступає розпорядником Державного валютного фонду України; визначає порядок використання надходжень у міжнародних розрахункових одиницях, які використовуються у торговельному обороті з іноземними державами, а також у неконвертованих іноземних валютах, які використовуються у неторгівельному обороті з іноземними державами на підставі положень міжнародних договорів України.
Щодо повноважень Нацбанку, то вони зводяться до наступних. Він здійснює валютну політику, виходячи з принципів загальної економічної політики України; складає разом з Кабміном України платіжний баланс України; контролює дотримання затвердженного ВР України ліміту зовнішнього державного боргу України; визначає у разі необхідності ліміти заборгованності в іноземній валюті уповноважених банків нерезидентам; видає у межах, передбачених зазначеним Декретом, обов`язкові для виконання нормативні акти щодо здійснення операцій на валютному ринку України; нагромаджує, зберігає і використовує резерви валютних цінностей для здійснення державної валютної політики; видає ліцензії на здійснення валютних операцій та приймає рішення про їх скасування; установлює способи визначення і використання валютних курсів іноземних валют, виражених у валюті України, курсів валютних цінностей; установлює за погодженням з Міністерством статистики України єдині форми обліку, звітності та документації про валютні операції, порядок контролю за їх достовірністю та своєчасним поданням; забезпечує публікацію банківських звітів про власні операції та операції уповноважених банків. Крім того, Нацбанк України є головним органом валютного контролю.

Назад