На тлі зростання суперечок як з західними інвесторами, так і з Росією Україна робить те, що і повинна робити — активно, але без зайвої політичної помпи та без нав`язливого посередництва ”старшого брата” реинтегрує свою економіку з південними республіками бувшого СРСР. Це дає їй нові промислові та будівельні контракти, нові ринки збуту, альтернативні джерела сировини та енергоресурсів.
Договір про основи міждержавних відносин, дружбу і співробітництво між Україною та Узбекістаном був підписаний у 1992р.
У квітні цього року прем`єр-міністрами України та Узбекістана був підписаний пакет угод у сфері двостороннього співробітництва. У пакет економічних з питань ввійшли: - протокол про вилучення з режиму вільної торгівлі до двосторонньої угоди від 29.12.94р.; - угода про організацію розрахунків між урядами України, НБУ та Узбекістану, узбекський Центробанк. Найбільш значною подією названо підписання положення про міжурядову україно-узбекську комісію, яка розробляє наступні положення: - про імпорт газа на 1997р., про забезпечення транзиту туркменського газу в Україну через Узбекістан та про підготовку дострокової 10-річної угоди про щорічні поставки 10млрд. куб.м газа, яка намічена для підписання на 1 липня; - про співробітництво у сфері ремонту військової техніки. Був підписаний протокол про співробітництво України та Узбекістану з виробництва військово-транспортного літака Ан-70, також була створена україно-узбекська комісія зі створення групи СП у нафто-газовій галузі. Серед намічених до реалізації виділяється проект залучення АО “Укрнафта” до розвідки та реабілітації ряду узбекських нафто- газових родовищ.
Розглядалися питання щодо спільної участі України та Узбекістану у розбудові Транскавказбкого коридору та транзиту території нашої держави товарів з та до Узбекістану, про Угоду про співпрацю в галузі фармацевтики і поставки ліків з України в Узбекістан. Але сьогодні Україна в загальному товарообороті Узбекістану становить лише 8%, хоча того роу і відбулося певне пожвавлення в торгівлі майже вдвічі.
Українсько-киргизькі відносини базуються на договорі про дружбу та співробітництво між УРСР та Республікою Киргизстан, укладеному в квітні 1991 року. У квітні цього року було підписано пакет двосторонніх угод між Україною та Киргизстаном. Перспективними були названі практично всі підписані угоди: - про співробітництво у галузі теле-радіо мовлення; - про співробітництво у галузі енергетики. Угода передбачає участь України у створенні гігантського потенціалу гідроенергетики Киргизстану; - про стпівробітництво у інженерно-технічній галузі. Перспективи розвитку цієї угоди передбачають кооперацію ряду підприємств ВПК обох країн; - про співробтництво у галузі створення ПФГ. Також українські підприємства будуть брати участь у реабілітації та розвідці деяких гірничо-рудних родовищ.
Договір про дружбу та співробітництво між Україною та Туркменістаном було підписано у 1992 році. У травні цього року були підписані угоди між президентами України та Туркменістану, в тому числі, у сфері транспортного, оборонного та інженерно-технічного співробітництва. Один із підписаних протоколів передбачає передачу повноважень з імпорту 20 млрд куб.м туркменського газу у рік підприємству “Укргаз”. В українській пресі ця угода піддавалась сумнівам, зважаючи на підозри, що контракт повернув Україну до епохи держгарантій сплати імпорту паливом.
Великого імпульсу україно-казахським відносинам надали візити президентів у 1994р. Створено договірно- правову базу для взаємодії. Працює казахсько-українська міжурядова комісія по торговельно-економічному співробітництву. Визначені пріоритетні напрямкив україно-казахському партнерстві, держави узгодили умови для налагодження співробітництва у сфері електроенергетики, вугільної промисловості та машинобудування, а також питання взаємних поставок товарів харчової, легкої та медичної промисловості, с\г продукції та ін. Підписано угоди про взаємні кооперативні поставки продукції виробничо технічного призначення у межах домовленності про виробничу кооперацію. Існують суттеві потенційні можливості для розвитку торгівлі: зокрема, у Казахстані зберігається стабільний попит на продукцію наших АПК, машинобудівництва та чорної металургії, а в Україні на казахські нафтапродукти, кольорові метали. Але існують і певні проблеми: високі внутрішні ціни та митні бар`єри.
Таким чином всі угоди, підписані з південними республіками бувшого СРСР, дають Україні нові промислові та будівельні контракти, нові ринки збуту, альтернативні джерела сировини та енергоресурсів.

Назад