Стрілець Діброва був гранатометником. За весь період боїв воював героїчно і відважно.

В боях за Шрому нерідко виникала ситуація коли, притиснуті щільним вогнем противника, ми не могли підняти голови.

Але в той момент, коли від дій гранатометника залежало життя інших, стрілець Діброва піднімався на повний зріст (стріляти лежачи не було доцільним) і з криком “Слава Україні!” вів вогонь, притискаючи росіян до землі і даючи змогу нам перейти в атаку.

Стрілець Діброва трагічно загинув під самий кінець бою, прикриваючи санітарів, які виносили з бою поранених.

Тіло Сергія спочатку було поховане в Сухумі, а потім перевезене до Львова і перепоховане на Личаківському цвинтарі поруч з могилою стрільця Багряного.