Львiвський національний унiверситет iм. I. Франка – один з найдавнiших у Європi, заснований 20 сiчня 1661 року. У першi роки в унiверситетi функцiонували чотири факультети: фiлософiї, теологiї, права i медицини. Поступово збiльшувалася кiлькiсть навчальних дисциплiн, з являлися новi спецiальностi, створювалися новi факультети, кафедри, лабораторiї. З XVIII ст. студенти унiверситету вивчають фiзику, географiю, iсторiю, мови (нiмецьку, французьку, польську).
Сьогоднi Львiвський унiверситет – один з провiдних навчальних закладiв в Українi. В унiверситетi навчається i працює понад 20249 осiб, серед них 12850 студентiв денного i заочного вiддiлiв. Унiверситет готує фахiвцiв з 60 педагогiчних, наукових та iнженерних спецiальностей i 109 спецiалiзацiй.
В унiверситетi є 16 факультетiв: бiологiчний, географiчний, геологiчний, економiчний, журналiстики, iноземних мов, iсторичний, мiжнародних вiдносин, механiко-математичний, прикладної математики i iнформатики, фiзичний, фiлологiчний, фiлософський, хiмiчний, юридичний, доунiверситетської пiдготовки. У 1997 р. в унiверситетi вiдкрито правничий коледж. Студенти унiверситету мають можливiсть вивчати близько 20 iноземних мов. Щорiчно закiнчують унiверситет близько 2060 випускникiв. Повний курс навчання триває 5 рокiв.
В унiверситетi функцiонує аспiрантура, у котрiй на початок 1998 р. навчалося 711 аспiрантiв (505 з вiдривом вiд виробництва i 206 без вiдриву) з 89 спецiальностей. У докторантурi проходить пiдготовку 18 докторантiв за 11 спецiальностями. Крiм цього, в унiверситетi працює Iнститут пiдвищення квалiфiкацiї та перепiдготовки кадрiв, в якому навчається понад 3000 слухачiв.
Численний викладацький склад здiйснює педагогiчну i науково-дослiдну роботу на 100 кафедрах унiверситету, в обчислювальному центрi, астрономiчнiй обсерваторiї, ботанiчному саду, 6 науково-дослiдних iнститутах та 67 лабораторiях. Вагоме мiсце в унiверситетi посiдають дослiдження в галузi природничих наук. У рiзний час тут працювали вiдомi вченi: математики, хiмiки, фiзики, географи, геологи i бiологи, котрi очолювали важливi напрямки дослiджень i створили науковi школи. Свiтову славу здобула, зокрема, львiвська математична школа, широко вiдомi науковi школи з фiзики, хiмiї, геологiї, бiологiї. Сьогоднi кафедри природничих наук успiшно розробляють низку важливих наукових проблем з геохiмiї i радiобiологiї, кристалохiмiї i фiзики твердого тiла, синтезу матерiалiв iз заданими властивостями, механiки деформiвного твердого тiла, питань обчислювальної та прикладної математики, геолого-структурного i мiнералого-петрографiчного вивчення геологiчних та рудоносних формацiй.
Вагомий науковий потенцiал зосереджений на гуманiтарних факультетах, що посiдають значне мiсце у пiдготовцi науково-педагогiчних, iнженерно-економiчних, правоохоронних та журналiстських кадрiв, у розвитку теоретичних дослiджень з актуальних проблем iсторiї, мовознавства й лiтературознавства, журналiстики, романо-германської i класичної фiлологiї, педагогiки i психологiї, юриспруденцiї. Важливим результатом їхнiх наукових дослiджень є вихiд у свiт численних монографiчних i колективних праць, наукових вiсникiв i тематичних збiрникiв, проведення мiжнародних i республiканських конференцiй, симпозiумiв.
Наукова бiблiотека Львiвського унiверситету заснована у 1608 р., є найстарiшою книгозбiрнею України. Її унiкальний фонд становить близько 3 млн. примiрникiв книг та журналiв 40 мовами свiту. Вона зберiгає iнкунабули, стародруки, рiдкiснi видання нової української лiтератури та багато iнших раритетiв з мистецтва книги.
Унiверситет пiдтримує та розширює творчi зв язки з навчальними закладами Австрiї, Бельгiї, Великобританiї, Iспанiї, Iталiї, Канади, Нiмеччини, Польщi, Росiї, США, Угорщини, Францiї.
Професорсько-викладацький склад унiверситету налiчує 983 працiвники, серед них 148 професорiв, 544 доценти.
Державний унiверситет “Львiвська полiтехнiка” (1844-1877 рр. – Технiчна академiя; до 1920 р. – Полiтехнiчна школа; до 1939 р. – Львiвська полiтехнiка; до червня 1993.р. – Львiвський полiтехнiчний iнститут) – один з найстарiших технiчних вищих навчальних закладiв Європи, найдавнiший та один з найбiльших закладiв такого типу в Українi. Створений на базi Львiвської Реальної школи (засн. в 1817 р.), а також ряду кафедр Львiвського унiверситету, де вже перед тим вiдбувались навчання з архiтектури (вiд 1730 р.), технiчної, хiмiчної та сiльськогосподарської технологiй (вiд 1774р), геодезiї (вiд 1787р.).
Урочисте вiдкриття Львiвської полiтехнiки вiдбулося 4 листопада 1844 р. Першим ректором був професор Ф. Шиндлєр. Вiд 1991 р. ректором є проф. Ю. Рудавський. В Львiвськiй полiтехнiцi працювали видатнi вченi: Ю. Медведський (геологiя); Б. Абаканович, М. Тульє, А. Курилло (будiвництво); I. Левинський, Ю. Захарiєвич, I. Багенський (архiтектура); Р. Залозецький, Д. Толопко, Т. Юрженко (хiмiя); С. Банах, Л. Жмурко, А. Ломницький (математика); Т. Фiдлєр, Б. Мариняк (машинобудування); С. Вiдт, А. Моторний (геодезiя); В. Кияниця, Г. Сокольницький, Т. Губенко (електротехнiка); Ю. Величко (радiотехнiка); А. Харкевич, К. Карандєєв (вимiрювальна технiка, автоматика); Б. Швецський, I. Вишенчук (електронiка); М. Медвiдь, М. Комаров, Н. Рабiнович (механiка) та iн.
З 1996 р. у Львiвськiй полiтехнiцi дiють 20 факультетiв, що готують фахiвцiв з 81 спецiальностi. Основнi напрями: архiтектура i будiвництво, геодезiя, хiмiя, машинобудування, енергетика, електротехнiка, електронiка та приладобудування, комп'ютерна технiка та iнформатика, прикладна математика, економiка. У складi Львiвської полiтехнiки 80 кафедр, понад сто наукових лабораторiй, конструкторськi бюро, науково-дослiдний iнститут. Працює Вiйськовий iнститут, який готує офiцерiв дiйсної служби i запасу з 27 спецiальностей.. На базi унiверситету дiє технопарк. Наукову i педагогiчну роботу проводять понад 140 професорiв, докторiв наук i понад тисяча доцентiв, кандидатiв наук. При полiтехнiцi дiють спецiалiзованi ради iз захисту докторських i кандидатських дисертацiй. У 1997 р. у Львiвськiй полiтехнiцi навчалось на стацiонарi 12063 чоловiк. Фонди бiблiотеки налiчують понад 2 млн. книг.
При полiтехнiцi дiють 2 гiмназiї, астро-геодезична лабораторiя в м.Шацьк, спортивний комплекс, студентськi спортивно-оздоровчi табори, а також полiклiнiка та лiкарня.
На базi Львiвської полiтехнiки свого часу утворилося декiлька самостiйних вищих навчальних закладiв: сiльськогосподарський та лiсотехнiчний iнститути у Львовi, а також ряд вузiв в Iвано-Франкiвську, Тернополi, Луцьку.
Основними напрямками науково-технiчної, конструкторської та проектної дiяльностi унiверситету Львiська полiтехнiка є:
- створення засобiв автоматичного контролю, складних вимiрювальних приладiв високої точностi, надiйностi та довготривалостi використання для наукових дослiджень та загальнопромислового використання з широким функцiональним аналiзом;
- розробка комп'ютерних пристроїв, проектування комп'ютерних програм i засобiв дослiджень;
- дослiдження, розробка нових матерiалiв та технологiй i створення на їх основi елементiв та пристроїв електронної технiки;
- дослiдження радiоелектронних iнформацiйних систем та пристроїв, розробка прогресивних конструкцiй та технологiй в галузi радiоелектронного апаратобудування;
- науковi засади формування нацiональної свiдомостi, наукового та культурного вiдродження України, рацiонального використання природних ресурсiв;
- створення математичних моделей електромеханiчних перетворювачiв i систем, засобiв автоматизацiї, систем керування технологiчними процесами i електроприводами промислового обладнання, їх автоматизоване проектування;
- дослiдження динамiки, мiцностi, надiйностi та дiагностика промислового обладнання i транспортних засобiв; розробка прогресивних технологiй та засобiв автоматизацiї виробничих процесiв в машинобудуваннi та приладобудуваннi; автоматизацiя розробки та оптимiзацiя технологiчних процесiв i засобiв оснащення механо-складальних виробництв;
- розробка високоефективних зварювальних процесiв, способiв покращення властивостей сталей та спецiальних сплавiв;
- розробка процесiв переробки нафтогазової сировини, процесiв синтезу та виробництва мономерiв, полiмерiв, композицiйних матерiалiв; одержання паливно-мастильних матерiалiв та допомiжних речовин;
- розвиток теоретичної бази безвiдходного виробництва, новi технологiї та апарати хiмiчної промисловостi;
- пiдвищення надiйностi та ефективностi електричних станцiй, електроенергетичних i електропостачальних систем; створення автоматизованих систем наукових дослiджень, проектування та керування технологiчними процесами в електроенергетицi;
- дослiдження та оптимiзацiя теплоенергетичних систем та iнженерних мереж;
- розробка ефективних методiв i засобiв виробництва та аналiзу астрономiчно-геодезичних вимiрювань i аерокосмiчної зйомки;
- дослiдження проблем архiтектури i урбанiстики;
- розробка i впровадження економiчних конструкцiй, елементiв та технологiй будiвництва i реконструкцiї споруд;
- органiзацiйно-економiчнi проблеми пiдвищення ефективностi суспiльного виробництва в ринкових умовах.
Львiвський державний аграрний унiверситет (ЛДАУ) – один з найбiльших сiльськогосподарських вузiв Захiдної України. Iсторiя закладу починається 9 сiчня 1856 р. вiдкриттям Рiльничої школи в Дублянах, котра зробила значний вклад в розвиток сiльськогосподарської науки в Європi. У1901 р. школа одержала статус Рiльничої академiї. Пiсля першої свiтової вiйни в 1919 р. академiя на правах рiльничо-лiсового факультету увiйшла до складу Львiвської полiтехнiки. В 1929-1934 рр. на цьому факультетi навчався видатний полiтичний дiяч України Степан Бандера. У1946 р. на базi факультету органiзовано Львiвський сiльськогосподарський iнститут (з 1993 р. – Львiський державний сiльськогосподарський iнститут), а з 1996 р. Львiвський державний аграрний унiверсит.
В ЛДАУ одержали вищу квалiфiкацiю понад 35000 фахiвцiв, якi працюють в рiзних регiонах України та за її межами.
В унiверситетi працювали: вiдомий вчений в галузi рослинництва та лукiвництва Кияк. Г.С, д.с.-г.н., професор, член-кореспондент НАН України, заслужений дiяч науки i технiки; Западнюк Г.О., д.с.-г.н., професор; Андрущенко Г.О., к.с.-г.н., доцент; Гiлiс М.Б., д.с.-г.н., професор; Нечипорук I.Д., д.с.-г.н., професор, Заслужений працiвник вищої школи України, провiдний вчений в галузi селекцiї та насiнництва; Ступаков В.Г., д.с.-г.н., професор; Третяков В.Ф., професор, перший ректор. Понад 22 роки на посадi ректора перебував академiк Української академiї лiсiвництва, професор Гончар М.Т.
ЛДАУ має належну матерiально-технiчну базу для теоретичної пiдготовки студентiв i проведення науково-дослiдної роботи. Унiверситет розташований в 4 корпусах, загальна площа навчальних примiщень 14905 м2, є 7 гуртожиткiв.
Базою для ознайомлення майбутнiх спецiалiстiв з виробництвом є навчальне господарство Дублянське , яке спецiалiзується на насiнництвi зернових культур, вирощуваннi картоплi та багаторiчних трав, скотарствi молочного напрямку.
Зараз в ЛДАУ навчається 2400 студентiв на 5 факультетах стацiонару:
- економiчний факультет (спец.: облiк i аудит; аграрний менеджмент);
- землевпорядний факультет (спец.: землевпорядкування);
- факультет механiзацiї сiльського господарства (спец.: механiзацiя с/г);
- факультет сiльськогосподарського будiвництва (спец.: промислове i цивiльне будiвництво; архiтектура будiвель i споруд);
- агрономiчний факультет (спец.: агрономiя; плодоовочiвництво i виноградарство).
Науковцi унiверситету проводять дослiдження з 45 науково-дослiдних тем, згiдно з прiоритетними напрямками Нацiональної програми України, а саме: впровадження наукових основ реформування економiчних вiдносин у сферi агропромислового виробництва; розробка комплексних енерго- i ресурсоощадних технологiй виробництва продукцiї рослинництва i тваринництва в умовах дефiциту енергоносiїв; створення перспективних сортiв i гiбридiв сiльсьгосподарських культур; удосконалення способiв вiдтворення родючостi грунтiв, розробка бiологiчної системи землеробства, сучасних технологiй переробки сiльськогосподарської сировини; створення систем iнженерного забезпечення комплексної механiзацiї та автоматизацiї аграрного виробництва; вдосконалення машин i технологiчного устаткування.
При унiверситетi працює 2 спецiалiзованi ради iз захисту кандидатських дисертацiй. За 1993-1997 рр. тут захищено понад 30 кандидатських дисертацiй. За цей же перiод 8 викладачiв одержали звання академiкiв, а ще 3 – член-коресподентiв.
За 1989-1997 рр. вiдкрито новi перспективнi спецiалiзацiї: аудит, правове забезпечення АПК, регулювання земельно-правових вiдносин, агроiнженерний менеджмент. Вiдкрито дворiчний факультет пiдвищення квалiфiкацiї землевпорядникiв з видачею диплому про освiту для осiб, якi не мають вищої освiти, але працюють на посадах землевпорядникiв.
У ЛДАУ органiзована наукова частина, яка включає Захiдний НДI землевпорядкування i земельного кадастру, науково-проектно-технологiчне бюро (НПТБ), навчально-наукову бiотехнiчну лабораторiю, експериментально-механiчну майстерню, проблемну лабораторiю з селекцiї картоплi, лабораторiю з соцiологiчних проблем розвитку села.
За 1993-1995 рр. унiверситетом передано виробництву понад 100 наукових розробок, рекомендацiй та проектiв, серед них 5 сортiв сiльськогосподарських культур. За результатами завершених наукових дослiджень видано каталог послуг. Вiн вмiщує бiльше 90 розробок вчених вузу, якi пропонуються для запровадження в АПК.
З метою поєднання i координацiї зусиль в узагальненнi та розповсюдженнi передових технологiй навчання, для проведення багатопланових наукових дослiджень в с/г при унiверситетi створено навчально-науково-виробничий комплекс. Серед засновникiв науково-дослiднi iнститути, технiкуми, коледжi, обласнi управлiнськi структури, аграрнi пiдприємства.
На замовлення АПК силами кафедр, студентського проектно-технологiчного бюро i земекспедицiї виконано i впроваджено 150 проектiв планування, забудови та зовнiшнього благоустрою i бiля 700 проектiв тваринницьких комплексiв, тракторних бригад, ремонтних майстерень, зернопереробних комплексiв та iнших виробничих i соцiально-культурних об єктiв для сiл i господарств захiдного регiону України i Молдови.
Спiльними силами вчених унiверситету пiдготовлено проект розвитку Львiвщини на перiод 1997-2005 рр.
Професорсько-викладацьким складом видано понад 45 пiдручникiв, 100 монографiй, 135 збiрникiв наукових праць, опублiковано близько 3500 статей. В доробку спiвробiтникiв унiверситету – багато нових iнженерних органiзацiйно-технiчних рiшень, новi сорти сiльськогосподарських культур, якi отримали позитивну оцiнку i захищенi 190 авторськими свiдоцтвами.
Досягнення науковцiв унiверситету демонструвались на 15 нацiональних i 5 обласних виставках протягом 1993-1997 рр. Зокрема, були представленi новi сорти (картоплi – Слава, Галичанка, Захiдний, Студент, Львiв янка; часнику – Спас), пристрiй для розселення трихограм, доїльнi апарати, автоматизована система управлiння технологiчним процесом доїння.
Факультет пiдвищення квалiфiкацiї щорiчно здiйснює пiдготовку 950-1000 керiвних працiвникiв i спецiалiстiв сiльськогосподарських пiдприємств; тут дiють короткотермiновi курси iнженерiв: землевпорядникiв сiльських i селищних рад з питань земельної реформи, а також фермерiв, є однорiчний заочний економiчний факультет, на якому спецiалiсти з вищою освiтою неекономiчного профiлю набувають квалiфiкацiю економiста-органiзатора сiльськогосподарських пiдприємства. Тут пройшли перепiдготовку i пiдвищили свою квалiфiкацiю 21510 спецiалiстiв.
У ЛДАУ налагоджено дружню спiвпрацю iз зарубiжними вченими, зокрема, Люблiнської та Кракiвської рiльничих академiй (Польща), iнституту Шиллера у Вiсбаденi (Нiмеччина), Празького сiльськогосподарського унiверситету (Чехiя), Бiлоруського та Московського аграрно-технiчних унiверситетiв, Агроунiверситету графства Лiнкольншир (Англiя), Мюнхенського та Дебраденського унiверситетiв (Нiмеччина), Аграрного унiверситету м. Онтарiо (Канада), Агроекологiчного iнституту м. Генек (Францiя), Асоцiацiєю європейських шкiл планування (АЕОП).
У рiзнi роки в стiнах унiверситету навчались такi вiдомi особистостi, як Рiзник Л.Й., голова Спiлки письменникiв Львiвщини; Шепа В.В., радник Президента України; Матвiєнко А., голова Вiнницької держадмiнiстрацiї; Михасюк I.Р., академiк АН вищої школи України, завiдувач кафедри ЛДУ iм. I. Франка; Голубець М.А., академiк НАН України, директор iнституту екологiї Карпат; Вознюк С.Т., академiк, ректор Української державної академiї водного господарства; Новаковський Л.Я., академiк УААН, голова Держкомзему України та багато iнших.
За результатами роботи акредитацiйної комiсiї Львiський державний сiльськогосподарський iнститут у 1995 р. визнаний акредитованим за четвертим рiвнем з наданням йому лiцензiї на право здiйснення освiтньої дiяльностi. У 1996 р. Кабiнет Мiнiстрiв прийняв постанову про створення Львiвського державного аграрного унiверситету на базi колишнього iнституту, чим визнано значнi досягнення i внесок колективу закладу у пiдготовку висококвалiфiкованих кадрiв.
Український державний лiсотехнiчний унiверситет (УкрДЛТУ) – єдиний в Українi вищий навчальний заклад лiсотехнiчного профiлю. Створений у 1874 р. як Крайова школа лiсового господарства, пiзнiше – факультети лiсового господарства у полiтехнiчному та сiльськогосподарському iнститутах, з 1945 р. по 1993 р. – Львiвський лiсотехнiчний iнститут, у 1993 р. отримав статус технiчного унiверситету.
УкрДЛТУ є сучасним навчальним, науковим i культурним закладом України, який активно iнтегрується у свiтову, зокрема, європейську освiтню систему.
В унiверситетi функцiонує шiсть факультетiв: лiсогосподарський, лiсомеханiчний, технологiї деревообробки, iнженерно-економiчний, заочний i факультет довузiвської та пiслядипломної пiдготовки. На факультетi довузiвської та пiслядипломної пiдготовки дiють: пiдготовче вiддiлення, курси пiдготовки до вступу в унiверситет, мала лiсова академiя, курси пiдвищення квалiфiкацiї та перепiдготовки фахiвцiв. До складу унiверситету входить також Технологiчний коледж i Природничо-технiчний лiцей, заповiдник "Розточчя", навчально-дослiдний лiсокомбiнат, ботанiчний сад.
Унiверситет готує фахiвцiв за такими освiтньо-квалiфiкацiйними рiвнями: молодший спецiалiст, бакалавр, спецiалiст, магiстр.
Пiдготовка фахiвцiв в унiверситетi здiйснюється за наступними спецiальностями: лiсове господарство, садово-паркове господарство, ландшафтна архiтектура, мисливське господарство, екологiя, лiсоiнженерна справа, технологiя деревообробки, обладнання лiсового комплексу, хiмiчна технологiя переробки деревини та рослинної сировини, автоматизоване управлiння технологiчними процесами i виробництвами, дизайн, облiк i аудит, менеджмент органiзацiй, менеджмент зовнiшньоекономiчної дiяльностi.
При унiверситетi створено навчальний комплекс "Лiсотехнiчна освiта", до складу якого входить три коледжi, сiм технiкумiв, один лiцей, три профтехучилища i одна гiмназiя-iнтернат.
На базi унiверситету створено навчально-науково-виробничу корпорацiю "Abies", покликану забезпечити практичну пiдготовку студентiв, запровадження наукових розробок у виробництво i стабiльне фiнансування унiверситету.
Як результат спiльної роботи УкрДЛТУ та провiдних унiверситетiв Нiмеччини, Бельгiї, Iталiї в рамках проекту "ENARECO" Європейської програми EMPUS-TACIS з 1998 р. унiверситет розпочав пiдготовку магiстрiв з "економiки довкiлля i природних ресурсiв".
В унiверситетi навчається близько 4000 студентiв. На 29 кафедрах унiверситету працює понад 300 квалiфiкованих викладачiв, серед яких вiдомi вченi, доктори наук, професори, доценти, заслуженi дiячi науки i технiки, лауреати Державних премiй України. Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України у 1997 р. в унiверситетi вiдкрито вiйськову пiдготовку студентiв. В унiверситетi дiє аспiрантура з 8 спецiальностей i докторантура з 5 спецiальностей.
Львiвський державний медичний унiверитет iм. Д. Галицького є одним з найстарiших в Українi. Iсторiя його розвитку сягає 1661 р., коли привiлеєм короля Яна Казимира Львiвська єзуїтська колегiя була пiднесена до рангу Академiї з присвоєнням титулу Унiверситету у складi чотирьох факультетiв. У 1784 р., згiдно з дипломом iмператора Йосифа II вiд 21 жовтня 1784 р., вiдбулося вiдновлення у Львовi унiверситету з чотирма факультетами: теологiї, права, фiлософським та медичним, i саме з цього дня вiдлiчує свiй вiк Львiвський державний медичний унiверситет.
На початку iснування медичного факультету тут викладали вченi з Кракова, Вiдня, Гайдельберга. Iсторiя медичного факультету Львiвського унiверситету пам'ятає iмена вчених свiтового рiвня – проф. Г. Кадия, проф. А. Бека, проф. Я. Пруса, проф. А. Марса, проф. Л. Ридигера, проф. А. Цєшинського та багато iнших.
У 1939 р. медичний факультет Львiвського унiверситету був реорганiзований у Львiвський державний медичний iнститут з двома факультетами – лiкувальним i фармацевтичним. Пiд час нiмецької окупацiї у липнi 1941 р. фашисти розстрiляли 36 професорiв львiвських вищих навчальних закладiв, серед них були професори медичного iнституту, але iнститут продовжував свою освiтню дiяльнiсть як “медичнi фахкурси”. У 1944 р. у Львiвському державному медичному iнститутi знову розпочався новий навчальний рiк.
У 1996 р. постановою Кабiнету Мiнiстрiв України № 1262 на базi Львiвського державного медичного iнституту був створений вищий медичний заклад IV рiвня акредитацiї – Львiвський державний медичний унiверситет.
Львiвський державний медичний унiверситет є одним з найбiльших вищих медичних навчальних закладiв України. На кафедрах i в лабораторiях унiверситету працюють понад тисячу науковцiв, педагогiв та клiнiцистiв академiки, лауреати Державних премiй, дiйснi члени Наукового товариства iменi Т. Шевченка, заслуженi працiвники вищої школи України, заслуженi дiячi науки i технiки України, дiйснi члени рiзних академiй наук України, європейських та Нью-Йоркської академiй наук.
В даний час унiверситет має 6 факультетiв: медичнi №1 i №2, їх Волинський фiлiал, стоматологiчний, фармацевтичний, вищої медсестринської освiти, пiслядипломної освiти, чужоземних студентiв. В складi унiверситету 67 кафедр, на яких працює 918 осiб професорсько-викладацького складу, серед них 19 академiкiв i членiв-кореспондентiв, 95 професорiв, 308 доцентiв. В унiверситетi працює 97 докторiв наук i 469 кандидатiв, навчається 71 стацiонарний аспiрант i 19 заочних, 5З магiстранти, 38 клiнiчних ординаторiв. Тiльки за один 1997 рiк захищено 2 докторськi i 25 кандидатських дисертацiй.
Базою унiверситету практично є усi великi обласнi, мiськi, спецiалiзованi медичнi установи, якi сумарно налiчують 11 тис. лiжок. Ряд центрiв – кардiо-васкулярний, пересадки органiв, пульмонологiчний i онкологiчний – мають статус мiжрегiонарних i об'єднують профiльну медичну допомогу в усiй Захiднiй Українi.
Напрямки наукових дослiджень та науковi школи.
- Теоретичний, який представляють кафедри нормальної анатомiї, фiзiологiї, гiстологiї, бiохiмiї. В рiзний час тут працювали визначнi вченi. Зараз треба вiдзначити фiзiологiчну школу (заслужений дiяч науки України, академiк АН ВШ України, проф. Панасюк Є.М.), що розвивається за трьома основними напрямками; регуляторнi механiзми медiаторно-ферментних та електролiтних процесiв в гастроентерологiї, механiзми впливу магнiтних полiв, лазерного випромiнювання, курортних факторiв та бiологiчно активних речовин на органiзм та вiдновлення здоров'я людини, дiя специфiчних та неспецифiчних факторiв на дiяльнiсть ЦНС, пiдвищення працездатностi, витривалостi та вiдновлення функцiй людського органiзму. Кафедри мають свiй друкований науковий орган Експериментальна та клiнiчна фiзiологiя та бiохiмiя.
- Значнi науковi досягнення мають у своєму активi патологiчнi базовi кафедри: патологiчної анатомiї i патологiчної фiзiологiї. Знана у свiтi патологоанатомiчна школа України, заслуженого дiяча науки i технiки України, проф. Зербiно Д.Д.). Вперше детально вивчена патоморфологiя лiмфатичної системи. Запропонована концепцiя екологiчної патологiї та ролi ксенобiотикiв в раннiх ураженнях судинної системи, обгрунтована концепцiя про причини iшемiчної хвороби та iнфаркту мiокарду в молодому вiцi.
- Теоретичнi i частинно клiнiчнi кафедри представляються в журналi “Актуальнi проблеми медицини, бiологiї, ветеринарiї i сiльського господарства” (редактор В.I. Ковалишин).
- Клiнiчнi школи – це перш за все хiрургiчна (академiк АМН України, академiк АН ВШ України, заслужений працiвник Вищої школи України, проф. Павловський М.П.), де розробляються питання хiрургiї печiнки, позапечiнкових жовчних шляхiв та пiдшлункової залози. Запропоновано низку оригiнальних методiв операцiй та хiрургiчної тактики при рiзних видах патологiй, хiрургiї ендокринних органiв. Розвиваються дослiдження з проблем серцево-судинної хiрургiї, анестезiологiї та реанiматологiї, клiнiчної бiохiмiї, функцiональної дiагностики. Одержана Державна премiя України. Клiнiчнi школи репрезентують себе двома журналами: “Acta Medica Leopoliensia” i “Практична медицина”.
- Iнтернiстична школа: вивчається питання дiагностики та лiкування захворювань шлунково-кишкового тракту, серцево-судинної патологiї, автоiмунних захворювань, особливостi дiагностики та прогнозування перебiгу вiрусного гепатиту В.
- Онкологiчна школа (академiк АН ВШ України, заслужений дiяч науки i технiки України, проф. Бiлинський Б.Т.): онкоiмунологiя i неспецифiчна резистентнiсть до пухлин, детоксикацiйнi методи в комплексному лiкуваннi пухлин, iндивiдуалiзацiя лiкування онкохворих, закономiрностi метастазування. Широкою є спiвпраця з унiверситетами Нiмеччини, Австрiї, Нацiональним раковим iнститутом (США) i Iнститутом ракових дослiджень iм. Людвiга (Лондон).
- Перспективною є стоматологiчна наукова школа: розробка та удосконалення методiв комплексного лiкування хворих з захворюваннями пародонту, ортопедичної i хiрургiчної стоматологiї. Кафедри стоматологiчного профiлю мають свiй журнал “Новини стоматологiї”.
- Педiатрична школа (керiвник проф. Ткаченко С.К.): розвиваються науковi дослiдження в галузi вивчення здоров'я та захворювань вагiтних жiнок та iмунологiчних змiн у новонароджених доношених та недоношених дiтей.
- Неврологiчна школа (проф. В.М. Шевага, проф. П.Г. Скочiй): етiологiя, патогенез, диференцiальна дiагностика, прогнозування та новi методи лiкування церебральної та екстрацеребральної судинної патологiї та захворювань периферичної нервової системи.
- Фармацевтичну школу очолює академiк АН ВШ України, заслужений працiвник вищої школи України, проф. 3iменковський Б.С., учень i послiдовник вiдомого вченого проф. Туркевича, разом з проф. Влодзiмiрською О.В., проф. Каленюком Т.Г., проф. Минкою А.Ф. та iн.). Основнi напрямки дослiдження – хiмiя моно-бiциклiчних неконденсованих азолiдинiв, 1,3-тiазанiв та їх складних макрогетеропохiдних. Пошук нових фiзiологiчно активних речовин, створення нових лiкувальних препаратiв; створення нових лiкарських форм, розробка нових методiв аналiзу та iн.
- Значний внесок в загальний науковий доробок дають кафедри гiгiєнiчного профiлю, де склалася знана школа (Мартинюк В.З., i його послiдовники Даценко I.I., Штабський Б.М. та iншi.). Розробляються проблеми патогенної дiї довкiлля, вивчаються рацiони харчування дiтей в рiзних умовах та iнше.
На кафедрах i у лабораторiях унiверситету розробляються такi основнi напрямки медицини:
- дiагностика та лiкування хвороб серця, судин, органiв шлунково-кишкового тракту та ендокринних органiв, органiв дихання;
- детоксикацiя органiзму при рiзнiй патологiї;
- пошук нових бiологiчно активних речовин; створення нових лiкарських форм i препаратiв;
- вплив факторiв довкiлля на органiзм та особливостi терапiї неiнфекцiйних та iнфекцiйних захворювань;
- прикладнi проблеми лазерної медицини;
- комплексне лiкування захворювань пародонту;
- дiагностика та лiкування уражень головного мозку рiзного генезу;
- онкоiмунотерапiя;
- хiмiотерапiя онкологiчних захворювань; основнi захворювання матерi i дитини, спадкова патологiя.
