ПРИКАРПАТСЬКИЙ УНIВЕРСИТЕТ
iм. В. Стефаника
 
            Прикарпатський унiверситет iм. В. Стефаника – найстарiший вищий навчальний заклад Iвано-Франкiвської областi. Указом Президента України вiд 26 серпня 1992 р. його реорганiзовано з педагогiчного (колишнього Станiславського) iнституту, заснованого в 1940 р.
Нинi унiверситет готує магiстрiв, спецiалiстiв, бакалаврiв за 25 спецiальностями.
За роки iснування навчальним закладом пiдготовлено понад 35000 фахiвцiв. Вони працюють у державних  адмiнiстрацiях, виборчих органах, рiзних галузях господарства, науки, культури i освiти України. Значна частина випускникiв продовжує свою дiяльнiсть на кафедрах унiверситету
            Навчально-виховну роботу i науково-дослiдну дiяльнiсть в унiверситетi здiйснює понад 350 викладачiв. У їх складi – 39 докторiв наук, професорiв, 6 академiкiв i членiв-кореспондентiв галузевих академiй наук України, 200 кандидатiв наук, доцентiв. Свої науковi школи створили заслуженi дiячi науки i технiки, професори В. Грабовецький, В. Кононенко, Д. Фреїк, заслужений працiвник вищої школи України, професор I. Климишин, заслужений художник України, професор М. Фiголь.
            Факультети i кафедри пiдтримують зв'язки з Нацiональною академiєю наук України, Київським, Львiвським, Ужгородським, Чернiвецьким, Харкiвським унiверситетами, навчальними i науковими закладами Англiї, Австрiї, Бельгiї, США, Канади, Iталiї, Нiмеччини, Туреччини, Чехiї, Угорщини, Румунiї, Польщi.
            У складi унiверситету функцiонують: Гуманiтарний iнститут; науково-дослiдний Iнститут українознавства; Науково-методичний центр "Українська етнопедагогiка i народознавство"; Вiддiл регiональних проблем Iнституту полiтичних та етнонацiональних дослiджень НАН України; проблемнi лабораторiї фiзики тонких плiвок, фiзики магнiтних плiвок; факультети: юридичний, економiчний, фiлософський, фiзичний, математичний, природничий, фiлологiчний, iсторичний, романо-германської фiлологiї, музичний, художнiй, педагогiчний, фiзичного виховання, пiслядипломної освiти, довузiвської пiдготовки; юридичний лiцей; школа-лiцей; електронний iнформацiйний вiддiл (INТЕRNЕТ).
            Унiверситет здiйснює пiдготовку фахiвцiв за такими спецiальностями: правознавство, фiнанси, облiк i аудит, психологiя, релiгiєзнавство, фiзика, математика, хiмiя, бiологiя, українська мова i лiтература, польська мова i лiтература, росiйська мова i лiтература, iсторiя, англiйська  мова i лiтература, нiмецька мова i лiтература, музичне виховання, диригування, образотворче мистецтво, народна художня творчiсть, дизайн, початкове навчання, дошкiльне виховання, фiзичне виховання, соцiальна педагогiка.
            На факультетах унiверситету навчається близько 7000 студентiв. Для них створенi лабораторiї, комп'ютернi, аудiо- та вiдеокласи, спецiалiзованi кабiнети i лабораторiї, обладнанi сучасними приладами, обчислювальною технiкою.
            До послуг студентiв i викладачiв 5 навчально-лабораторних корпусiв, 5 гуртожиткiв для проживання 2000 студентiв, бiблiотека зi спецiалiзованими читальними залами, 4 музеї (освiти, народного мистецтва, iсторiї та археологiї Прикарпаття), видавництво “Плай”, будинок культури "Студентський"; ботанiчний сад; дендрологiчний парк, актовий зал, спортивний комплекс, стадiон, легкоатлетичний манеж; профiлакторiй “Здоров'я”; спортивно-оздоровча база "Смерiчка".
            Науково-педагогiчнi колективи 40 кафедр здiйснюють дослiдження за такими напрямками:             Iнститут українознавства здiйснює науковi проекти з українознавства, поширює знання про Україну, її народ, iсторiю, культуру, мову, етнiчнi процеси.
            Науково-методичний центр "Українська етнопедагогiка i народознавство" АПН України та Прикарпатського унiверситету проводить значну роботу з методологiчного, теоретичного i науково-методичного забезпечення педагогiчної освiти в Українi, впровадження етнопедагогiчних принципiв навчання i виховання школярiв.
            Вiддiл регiональних проблем Iнституту полiтичних та етнонацiональних дослiджень НАН України здiйснює дослiдження  "Захiдна Україна у XX ст.", вивчає iсторiю ЗУНР.
Вченими унiверситету опублiовано понад 500 монографiй, пiдручникiв, навчальних посiбникiв, наукових статей, видаються науковi вiсники.
            В унiверситетi дiє аспiрантура за спецiальностями: українська мова, українська лiтература, лiтература зарубiжних країн, загальне мовознавство; iсторiя України, всесвiтня iсторiя, iсторiя фiлософiї; соцiальна психологiя, психологiя особистостi, теорiя та iсторiя педагогiки; цивiльне право i цивiльний процес, сiмейне право, мiжнародне приватне право; математичне моделювання та обчислювальнi методи в наукових дослiдженнях; фiзика твердого тiла; державнi пiдприємства i податки; декоративне i прикладне мистецтво.
            Дiє докторантура за спецiальностями: українська мова; теорiя та iсторiя педагогiки; фiзика твердого тiла; диференцiальнi рiвняння.
Працюють ради iз захисту кандидатських i докторських дисертацiй за спецiальностями: теорiя та iсторiя педагогiки; українська мова; українська лiтература.
            У 1993 р. вiдкрито кабiнет українiки. Тут зiбрано лiтературу з приватних колекцiй вчених, громадських та культурних дiячiв української дiаспори, бiблiотек Англiї, США, Канади, Нiмеччини, Бразилiї, Польщi.
            Належна увага придiляється розвитковi спорту i художньої самодiяльностi.
У багатьох країнах свiту вiдомi самодiяльнi народнi ансамблi "Верховинка", "Росинка", "Легiнь", "Гуцулочки", "Галицькi забави". Українське мистецтво пропагують викладачi унiверситету   народнi артисти України професор Х.П. Фiцялович, доцент М. Кривень, Заслужений дiяч мистецтва України професор М.Ю. Сливоцький та iншi.
            Спортивну честь України та унiверситету вiдстоюють майстер спорту мiжнародного класу, учасник ХХV Олiмпiйських iгор, чемпiон Європи С. Осович, 50 майстрiв i кандидатiв у майстри спорту. Жiноча волейбольна команда “Унiверситет”  виступає у вищiй лiзi України.
Прикарпатський унiверситет iм. В. Стефаника за роки свого iснування з порiвняно невеликого iнституту вирiс до сучасного навчального закладу європейського рiвня. В умовах української державностi вiн перетворюється у важливий центр науки, культури i освiти.
 
 
IВАНО-ФРАНКIВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНIЧНИЙ
УНIВЕРСИТЕТ  НАФТИ I  ГАЗУ
 
            Iвано-Франкiвський державний технiчний унiверситет нафти i газу, єдиний в Українi вищий навчально-науковий багатопрофiльний заклад освiти, заснований в 1967 р. як Iнститут нафти i газу, а в 1994 р. був акредитований як Державний технiчний унiверситет IV рiвня акредитацiї. В унiверситетi ведеться пiдготовка i передпiдготовка фахiвцiв для нафтогазової галузi, в тому числi з напрямкiв, що забезпечують функцiонування паливно-енергетичного комплексу, транспорту, електронiки та електропостачання.
            За весь перiод функцiонування IФДТУНГ пiдготував 27 тисяч спецiалiстiв. Зараз студенти навчаються на 9 факультетах, оволодiваючи 20-ма спецiальностями.На кафедрах унiверситету працює 420 викладачiв (з них 42 доктори наук та 237 кандидатiв наук, середнiй вiк – 48 рокiв).
            В унiверситетi здiйснюється довузiвська та пiслядипломна пiдготовка. При IФДТУНГ з 1992 р. функцiонує фiзико-технiчний лiцей. На базi Iвано-Франкiвського технiкуму електронних приладiв при унiверситетi створено коледж електронних приладiв, а на основi спорiднених технiкумiв, профтехучилищ, лiцеїв та гiмназiй в IФДТУНГ з 1994 р. дiє навчально-науково-виробничий комплекс. Iвано-Франкiвський державний технiчний унiверситет нафти i газу став базою для заснування Прикарпатської регiональної органiзацiї студентiв та викладачiв.
            Розпочато пiдготовку фахiвцiв за освiтньо-квалiфiкацiйним рiвнем (магiстр) з напрямку пiдготовки 0903 – “Гiрництво”. З 1997/1998 навчального року на першому курсi всiх спецiальностей впровадженi новi робочi навчальнi плани ступеневої фахової пiдготовки зi всiх напрямкiв та спецiальностей за освiтньо-квалiфiкацiйними рiвнями  “бакалавр-спецiалiст”.
За останнi чотири роки якiсно змiнилася структура унiверситету. Створено iнститути гуманiтарних наук, фундаментальної освiти та нафтовий. Функцiонують iнженерно-екологiчний факультет, випускнi кафедри iнформацiйно-вимiрювальної технiки, облiку та аудиту, безпеки життєдiяльностi, документо- та правознавства. На базi теоретичних основ механiки створено кафедру опору матерiалiв.
            Здiйснюється мiжнародне спiвробiтництво. Зараз в IФДТУНГ навчається 58 iноземних громадян (17 – з Iндiї, 25 – з Пакистану, 11 – з Болгарiї, 2 - з Монголiї, 3 – з Iорданiї). У минулому роцi вiдбувся перший випуск iноземних студентiв. Унiверситет вiдвiдали iноземнi делегацiї для налагодження контактiв у галузi освiти, науки, виробничого стажування.
IФДТУНГ пiдтримує тiснi зв'язки зi спорiдненими навчальними закладами та фiрмами зарубiжжя, зокрема, Австрiї, Аргентини, Канади, Iндiї, США,  Болгарiї, Польщi, Угорщини, Чехiї, Румунiї, Францiї, Росiї. Це дає можливiсть щорiчно укладати контракти для проведення науково-педагогiчної дiяльностi, спiльних наукових дослiджень, мiжнародних та регiональних конференцiй, обмiну студентами, аспiрантами та науковцями. Здiйснюється обмiн студентами на практики з Румунiєю, в межах мiжнародних молодiжних асоцiацiй - з Грецiєю, Нiмеччиною, США, Туреччиною. Технiчний унiверситет нафти i газу одним з перших в Українi став членом Мiжнародної асоцiацiї по обмiну студентами та стажування (IAESTE). З 1990 р. студенти-економiсти є членами Мiжнародної асоцiацiї студентiв i молодих спецiалiстiв, якi вивчають економiку та управлiння (AIESEC) . Такi тiснi мiжнароднi зв'язки, окрiм усього, пiдпорядкованi вагомiй метi пройти мiжнародну акредитацiю i досягти конвертованостi диплому у країнах свiту. Зараз поставлено завдання, щоб студент, котрий навчається в IФДТУНГ, володiв хоча б однiєю iноземною мовою. В 1995 р. розроблено проект англомовної пiдготовки викладачiв та студентiв унiверситету i отримано грант на суму 4000 доларiв США вiд Мiжнародного фонду  Вiдродження  для здiйснення проекту. Пiдготовка наукових i науково-педагогiчних кадрiв при унiверситетi проводиться вiддiлом пiдготовки фахiвцiв високої квалiфiкацiї. Функцiонує аспiрантура за 22-ма спецiальностями, вiдкрито докторантуру з 6-ма спецiальностями. Працюють спецiалiзованi вченi ради iз захисту кандидатських i докторських дисертацiй (функцiонують спецради з 10 наукових спецiальностей). За останнi роки захищено 17 докторських та 34 кандидатських дисертацiї, в тому числi 13 докторських дисертацiй за нафтогазовим профiлем.
            Наукова робота проводиться з 9 наукових напрямкiв. В унiверситетi органiзовано 2 науково-дослiднi iнститути (нафтогазових технологiй; екологiчної безпеки та природнiх ресурсiв), навчально-науково-виробничий центр “Iнтехцентр”, навчально-виробничу лабораторiю з проблем нафтогазовидобутку.
            За розробками науковцiв серiйно освоєнi зразки нової технiки. У творчому доробку вчених понад 2500 винаходiв, що знаходять своє застосування не лише на пiдприємствах України, а й за кордоном. Пiд час навчального процесу студенти унiверситету також залучаються до наукових дослiджень.
            До послуг студентiв 8 навчально-лабораторних корпусiв з 53 аудиторiями, 26 кабiнетами, 100 лабораторiями, обладнаними сучасними приладами, тренажерами, iмiтаторами, обчислювальною технiкою. Функцiонують 19 класiв комп'ютерної пiдготовки. В автоматизованiй системi управлiння  АСУ-вуз  дiють 23 пiдсистеми АСУ.
            Студенти не лише навчаються, а й мають можливiсть розвивати свої творчi здiбностi, змiстовно органiзувати дозвiлля, налагодити належний побут. IФДТУНГ має багату науково-технiчну бiблiотеку, унiкальний геологiчний музей, 7 студентських гуртожиткiв, спортивно-оздоровчий комплекс з 5 спортивними залами, плавальний басейн, легкоатлетичний манеж, стрiлецький тир, лижну базу. При унiверситетi дiє медпункт, функцiонує спортивно-оздоровчий табiр “Факел”, база вiдпочинку “Нафтовик”. Працюють їдальнi та кафе, що входять до об'єднання громадського харчування.
 
 
ВОЛИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ
УНIВЕРСИТЕТ  iм. Л. Українки
 
            Волинський державний університет ім. Л. Українки засновано у 1940 р., як Луцький учительський інститут, у структурі якого були історико-філологічний та фізико-математичний факультети. У 1951 р. за постановою Ради Міністрів УРСР учительський інститут  реорганізовано в Луцький державний педагогічний інститут. У 1952 р. Волинська обласна рада приймає рішення про присвоєння інституту імені Лесі Українки. У 1959 р. розпочав роботу факультет підготовки вчителів початкових класів, у 1962 р. – факультет іноземних мов, у 1969 р. – факультет фізичного виховання, 1975 р. – природничо-географічний факультет. У 1993 р. Указом Президента України Л. Кравчука створено Волинський державний університет ім. Л. Українки.
            Нині університет є навчально-науковим закладом, який здійснює підготовку фахівців на 14 факультетах (математичному, фізичному, хімічному, біологічному, географічному, економічному, юридичному, історичному, україністик, романо-германської філології, слов'янської філології, педагогічному, довузівської підготовки, післядипломної освіти), у 4 інститутах (соціальних наук, мистецтв, здоров'я і фізичної культури, суспільної географії і менеджменту) з 33 спеціальностей. У структурі університету функціонують 60 кафедр, 30 науково-дослідних лабораторій, магістратура з 14-ти спеціальностей, аспірантура з 40 спеціальностей, докторантура з 14-ти спеціальностей, 2 спеціалізовані ради із захисту дисертацій, інформаційно-аналітичний центр з системою “Internet”, бібліотека з фондом наукової та навчальної літератури 600000 примірників, видавництво “Вежа”, центри “Освіта” і “Відродження”, прес-центр, ботанічний сад, агробіостанція, профілакторій, спортивно-оздоровчий табір “Гарт” на озері Світязь. Роботи викладачів університету систематично друкуються у “Науковому віснику ВДУ”, який має статус академічного, видається щомісячно й охоплює всі напрями. Для молодих вчених засновано “Молодіжний науковий вісник”. В університетській газеті “Альма-матір” постійно висвітлюються актуальні питання життя вузу.
            Навчально-виховні та наукові процеси здійснюються в 7 корпусах, де оволодівають знаннями майже 11000 студентів, аспірантів, докторантів, слухачів. Ці процеси забезпечують 507 викладачів, 79 науковців, серед яких 10 академіків, 5 членів-кореспондентів галузевих та закордонних академій наук, 32 доктори наук, професори та 274 кандидати наук, доценти, що становить 52 відсотки від загальної кількості науково-педагогічних кадрів. Крім того, в університеті працюють: 3 Заслужені діячі науки і техніки, 5 Заслужених діячів освіти і культури, 55 Відмінників освіти, 2 народні артисти, 11 майстрів спорту.
            Науковцями розробляться 18 держбюджетних тем, 70 – комплексних, 311 – кандидатських, 86 – докторських тем. Успішно функціонують 12 наукових шкіл.
 
 
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ ім. І. Пулюя
 
             В 1960 р. в Тернополі створено загальнотехнічний факультет, який у 1964 р. реорганізовано в Тернопільський філіал Львівського політехнічного інституту. У 1991 р. на його базі створено Тернопільський приладобудівний інститут, а в 1996 р. – Тернопільський державний технічний університет ім. І. Пулюя.
            У складі університету функціонують 7 факультетів: електронних апаратів і приладів, комп'ютерних технологій, електромеханічний, управління і бізнесу у виробництві, механіко-технологічний та комерційного навчання. На 22 кафедрах університету здійснюється підготовка кваліфікованих робітників, бакалаврів, інженерів, магістрів із 8 напрямків базової та 13 спеціальностей повної вищої освіти.
            До складу університету також входять Тернопільський технічний коледж, Гусятинський політехнікум, Зборівське технічне училище. Загальний контингент студентів, учнів, слухачів, магістрів складає понад 5000 чоловік.
            Наукові дослідження спрямовані на розв'язання фундаментальних, пошукових і прикладних проблем, а саме:             Професорсько-викладацький склад представляє понад 200 викладачів, із них 1 член-кореспондент НАН України, 1 член Нью-Йоркської академії наук, 9 академіків і членів кореспондентів галузевих академій наук, 22 доктори наук, професори, 137 кандидатів наук, доцентів.
            В університеті функціонує магістратура, аспірантура та докторантура, спеціалізовані ради із захисту докторських та кандидатських дисертацій за 6-ма спеціальностями. Друкується “Вісник Тернопільського державного технічного університету”, який внесено до переліку фахових видань ВАК-у України.
 
 
УЖГОРОДСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНIВЕРСИТЕТ
 
            Ужгородський державний університет – вищий навчальний заклад IV рівня акредитації, засновано у 1945 р.
            Університет має 11 факультетів: історичний, філологічний, романо-германської філології, фізичний, математичний, хімічний, біологічний, медичний, економічний, інженерно-технічний, юридичний. Підготовка фахівців здійснюється з 32 спеціальностей силами викладачів 65-ти кафедр.
            Контингент студентів – близько 9 тисяч чоловік, в т.ч. понад 5 тисяч – на денному відділенні. В університеті працює 750 викладачів та наукових співробітників, серед яких 90 докторів наук, професорів та понад 400 кандидатів наук, доцентів. 13 науковців університету обрані академіками та членами-кореспондентами галузевих академій України, 20 – носять почесні звання заслуженого працівника народної освіти, заслуженого діяча науки і техніки, заслуженого лікаря України та ін. 9 з них є лауреатами Державної премії України в галузі науки і техніки. На 44 кафедрах ведеться підготовка аспірантів з 46 спеціальностей. Працює 5 спеціалізованих рад із захисту докторських і кандидатських дисертацій.
            В університеті регулярно проводяться наукові конференції, в тому числі й міжнародні. Тут сформувалися відомі наукові школи алгебраїстів, з напівпровідникового матеріалознавства, фізики взаємодії заряджених частинок з поверхнею твердого тіла, біохімії, ботаніки, діагностики, профілактики і лікування передпухлинних та пухлинних станів, діалектологічних досліджень та ін. У міжнародній мережі та програми включено університетський пункт спостереження штучних космічних об'ктів.
            Науковцями університету підготовлено і видано понад 400 монографій та наукових збірників, близько 80 підручників для середньої та вищої школи, опубліковано понад 17 тисяч наукових статей. Видається науковий вісник (серії “Медична”, “Математика”, “Біологія”, “Історія”, “Філологія”, “Романо-германська філологія”, “Економічні науки”, “Хімія”, “Фізика”).
 В університеті функціонують 4 науково-дослідні інститути: фізики і хімії твердого тіла, фітотерапії, карпатознавства, державного управління та регіонального розвитку. Плідно працюють Центр гунгарології, СКТБ “Квант”, проблемна науково-дослідна лабораторія фізичної електроніки, міжвідомча науково-дослідна лабораторія охорони природних екосистем. До послуг студентів і викладачів – наукова бібліотека з фондом 1.5 млн. примірників книг.
            Університет бере участь у багатьох міжнародних програмах. Укладено угоди про співробітництво з 20 вищими навчальними закладами ряду країн, зокрема, Угорщини, Словаччини, Румунії, Польщі, Югославії, Великобританії, Франції, США. Науковці виконують дослідження в рамках міжнародних програм МАГАТЕ, Темпус-Тасіс, Фонду Євразія, Агентства Міжнародного розвитку, беруть участь у міжнародних наукових програмах з проблематики Карпатського єврорегіону.
            Університет має високогірну біобазу, ботанічний сад, зоологічний музей, спортивний комплекс з закритим плавальним басейном, гірськолижну базу, 5 гуртожитків на 3250 місць. Із січня 1997 року в університеті функціонує Інтернет-центр.
 
 
ЧЕРНІВЕЦЬКИ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ім. Ю. Федьковича

            Чернівецький державний університет є одним із провідних вузів України. Його відкрито 1875 р. указом імператора Австро-Угорщини Франца Йосифа у складі теологічного, філософського та юридичного факультетів. Першим ректором був відомий учений та громадський діяч К. Томащук. Тут викладали і вели дослідницьку роботу вчені європейського та світового рівня: економіст Й. Шумпетер, юрист Г. Грос, історик Р.Кайндль, славіст О. Калужняцький, україніст С. Смаль-Стоцький, композитор і письменник С. Воробкевич.
            Відомими громадсько-політичними, освітніми, культурними діячами стали колишні студенти університету, зокрема, письменник Іван Франко, Денис Лук'янович, Лесь Мартович, лексикограф Юліан Кобилянський, перекладач творів Т. Шевченка німецькою мовою Сергій Шпойнаровський, український мовознавець Олександр Колеса та ін.
            У 1994 р. Чернівецький університет атестовано на вищий IV рівень акредитації. Це дало можливість готувати спеціалістів світового стандарту, присвоювати випускникам звання магістрів, корегувати зміст освіти, відкривати аспірантуру і докторантуру, присвоювати наукові ступені, самостійно створювати у складі університету заклади підготовки, підвищення кваліфікації та перепідготовки спеціалістів, отримувати додаткове фінансування тощо.
            Нині в університеті функціонує 13 факультетів (фізичний, інженерно-технічний, математичний, хімічний, біологічний, філологічний, іноземних мов, історичний, економічний, педагогічний, юридичний, філософсько-теологічний, географічний), 56 кафедр, 27 наукових лабораторій. Університет має 20 будівель загальною площею 69.2 тис. м2, в т.ч. 14 навчальних корпусів, ботанічний сад, зоологічний та геоморфологічний музеї, видавництво, бібліотеку з книжковим фондом у 2.5 млн. примірників. З 1992 р. діє Науково-дослідний центр буковинознавства, який підтримує зв'язки з науковими і культурними осередками діаспори.
            В університеті навчається понад 10 тис. студентів, з якими працюють близько 700 викладачів. У вузі діє аспірантура і докторантура. На фізичному, інженерно-технічному та історичному факультетах діють вчені ради із захисту докторських і кандидатських дисертацій, а на математичному, хімічному та біологічному – вчені ради із захисту кандидатських дисертацій. За післявоєнні десятиліття університет випустив 48662 спеціалістів, які працюють у різних регіонах України, країн СНД, Європи і світу.
            Університет підтримує творчі зв'язки з навчальними та науковими закладами багатьох країн світу. Традиційними вже стали обміни студентами і викладачами, спільні наукові дослідження, конференції та симпозіуми з університетами США, Канади, Австрії, Румунії, Німеччини, Польщі, Югославії, Китаю та інших країн.
            На даний час в університеті працює: академіків НАН України – 1; академіків та членів кореспондентів галузевих академій – 11; докторів наук, професорів – 92; кандидатів наук, доцентів – 457.
            В 1995-1997 рр. 9 викладачів університету отримали Соросівських професорів та доцентів.
            В університеті створились і працюють загальновизнані наукові школи:

 
Main page of Viktor Prysyazhnyuk
1