Наприкінці ХІХ століття історія української науки віддала Галичині одну із найяскравіших своїх сторінок, а саме заснування у Львові Наукового товариства ім. Т. Шевченка. Протягом своєї діяльності (до 1939 року) воно стало широко знаним у світі організаційним та координаційним центром національної наукової думки та осередком духовної еліти.
            Перед другою світовою війною Рада Народних Комісарів УРСР ухвалила організувати у Львові відділи інститутів Академії наук УРСР - літератури, мовознавства, фольклору, історії України, археології, економіки, а також філію бібліотеки АН УРСР та науковий природознавчий музей.
            Після війни у західному регіоні України Академією наук УРСР велася робота по нарощуванню наукового потенціалу та розширенню спектра наукових напрямків. У 1945 році у Львові почав працювати уповноважений АН УРСР академік Г.М. Савін. За п'ять перших повоєнних років на базі академічних підрозділів у м. Львові було засновано науково-дослідні інститути - машинознавства  і автоматики, геології горючих копалин, суспільних наук.
            У 1951 році було створено Львівську філію АН УРСР, яку очолив академік АН УРСР Й.З. Штокало. Формувались  наукові колективи та розвивалися наукові напрямки, які очолювали академіки АН УРСР М.С. Возняк, Ф.М. Колесса, Є.К. Лазаренко, В.Б. Порфир'єв, Г.М. Савін, В.О. Сельський, В.Г. Щурат, члени-кореспонденти АН УРСР С.З. Гжицький, Г.С. Кияк, А.С. Лазаренко, Я.І. Середа, О.М. Фаворов.
            1950-1960 рр. були періодом подальшого нарощування наукового і науково-технічного потенціалу західних областей України. У цей час переважно сформувались існуючі на сьогодні основні напрями фундаментальних та прикладних досліджень академічних і галузевих науково-дослідних установ, склалися наукові колективи, що й нині працюють над розв'язанням складних наукових проблем конструкційного і фізичного матеріалознавства, фізики конденсованого стану, математичного моделювання та окремих розділів математики, геології та геохімії нафти і газу, кристалохімії неорганічних і інтерметалічних сполук, біотехнології, молекулярної біохімії, різних галузей медицини, екології та ін.
            11 травня 1971 року було прийнято Постанову ЦК КПУ і Ради Міністрів УРСР про створення в Україні 5 наукових центрів Академії наук УРСР, у тому числі Західного, у зону діяльності якого увійшли Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська і Чернівецька області.
            Перед Західним науковим центром (ЗНЦ) як організаційно-координуючим органом поряд із дальшим розвитком фундаментальних досліджень у галузі природничих та гуманітарних наук стояло завдання постійно дбати про розробку наукових проблем, важливих для прискорення соціально-економічного розвитку західних областей України, організацію комплексних досліджень силами вчених академічних і галузевих науково-дослідних установ і вузів, забезпечувати зміцнення зв'язків науки з виробництвом, підвищення ефективності наукових розробок і скорочення строків їх практичної реалізації. Фундаментальні та прикладні дослідження в регіоні почали координувати наукові секції центру, які брали активну участь у науковому прогнозуванні і плануванні дослідницьких робіт, дбали про укрупнення їх проблематики, зосередження сил і коштів на головних напрямках, підготовку наукових кадрів. Знаними у світі стають наукові школи, сформовані в регіоні: зі статистичної фізики (засновник акад. НАН України Юхновський І.Р.), механіки деформівного твердого тіла і оптимізації технологічних процесів (засновник акад. НАН України Підстригач Я.С., його учні член-кор. НАН України Бурак Я.П., член-кор. НАН України Кіт Г.С.), механіки руйнування і фізико-хімічної механіки матеріалів (засновник акад. НАН України Карпенко Г.В., акад. НАН України Панасюк В.В., член-кор. НАН України Андрейків О.М., член-кор. НАН України Похмурський В.І., член-кор. НАН України Максимович Г.Г., член.-кор. НАН України Романів О.М., член-кор. НАН України Назарчук З.Т.), кристалохімії інтерметалічних сполук (засновник проф. Гладишевський Є.І., проф. Бодак О.І.), термоелектрики (засновник акад. НАН України Анатичук Л.І.), геології і геохімії горючих копалин ( засновники акад. АН УРСР  Порфир'єв В.Б., акад. АН УРCР Доленко Г. Н.),  біохімії сільськогосподарських тварин (засновник акад. АН УРСР Гжицький С.З. ), історії української культури (засновник акад. НАН України Ісаєвич Я.Д.).
            У 1971 році першим виконуючим обов'язки голови Західного наукового центру було призначено доктора геолого-мінералогічних наук, професора, лауреата Державної премії УРСР у галузі науки і теніки, академіка АН УРСР Доленка Григорія Назаровича, який започаткував роботу по його організації та становленню. З 1972 року Доленко іі Г.Н. був членом бюро і головою секції наук про Землю ЗНЦ АН УРСР. Він є відомим українським вченим-геологом, розробляв теоретичні проблеми нафтогазової геології, зокрема походження нафти і газу, їх міграції, закономірності утворення і розміщення нафтових і газових родовищ. Широкий діапазон знань в галузі геології, геофізики, геохімії нафти і газу дали змогу Г.Н. Доленку сконцентрувати свої зусилля на вирішенні актуальних проблем пошукувальних та розвідувальних робіт з відкриття нафтових і газових родовищ. За його активною участю було відкрито ряд нафтових і газових родовищ у Приволжі, Прикарпатті, Дніпровсько-Донецькій впадині, Криму та ін. Вчений підготував 7 докторів і 30 кандидатів наук, він є автором 12 монографій, близько 400 наукових праць, головним редактором 25 монографічних збірників.
            З 1972 року Західний науковий центр очолив доктор фізико-математичних наук, професор, лауреат Державної премії України у галузі науки і техніки та премії ім. М.М. Крилова АН УРСР, академік НАН України Підстригач Ярослав Степанович - видатний український вчений в галузі механіки і прикладної математики,  автор фундаментальних праць з теорії та методів побудови і дослідження моделей в механіці деформівних твердих тіл з врахуванням їх структури, взаємозв'язку процесів механічної та немеханічної природи. З його ім'ям пов'язані основоположні дослідження з теорії пружності та пластичності, термомеханіки, нерівноважної термодинаміки, механо-термодифузії, поверхневих явищ і механіки тіл з покриттям. Його наукові інтереси охоплювали проблеми гідроакустики, електромагнітомеханіки, механіки земної кори, руйнування і міцності тіл, стійкості та рівноваги деформівних систем, теорії і методів оптимізації технологічних процесів, довговічності і довготривалої міцності неоднорідних елементів конструкцій та ін. Підстригач Я.С. є автором понад 300 наукових праць, зпоміж них 14 монографій, серед учнів вченого понад 50 кандидатів та докторів наук.
            Під  керівництвом Я.С. Підстригача в період з 1972 року по 1990 рік Західний науковий центр, бюро та рада центру стали осередками консолідації науковців регіону, здійснення комплексних наукових досліджень важливих для регіону міжвідомчих проблем, інтеграції науки і виробництва. Було організовано розробку і реалізацію цільових науково-технічних програм "Відновлення екологічної рівноваги басейну ріки Дністер", "Комплексне використання Карпатських менілітових сланців", "Нафтогазоносність Волино-Подільської плити", "Якість, міцність, надійність і технологічність електронно-променевих приладів", "Підвищення ефективності машинобудівного виробництва, якості, надійності і довговічності виробів", "Розробка технологій, матеріалів і конструкцій приладобудування на основі нових фізичних принципів", "Відтворення трудового потенціалу" тощо. Для забезпечення впровадження результатів досліджень, залучення коштів міністерств і відомств для їх проведення у регіоні були утворені міжвідомчі науково-виробничі комплекси та об'єднання, досвід з організації яких набув поширення за межами України.
            Результати цілеспрямованих фундаментальних досліджень послужили базою для інтенсифікації прикладних наукових і науково-технічних розробок в західному регіоні України. Про це свідчить той факт, що лише за період 1981-1989 рр. провідні науковці регіону були відзначені 17 державними преміями у галузі науки і техніки та понад 20 іншими знаними преміями.
            Багато зробив у справі координації та організації науки в регіоні академік НАН України, професор, доктор фізико-математичних наук, народний депутат України Ігор Рафаїлович Юхновський - відомий український вчений у галузі теоретичної фізики, активний політичний та громадський діяч. Він - один із засновників Західного наукового центру, з 1971 року по 1990 рік - заступник голови центру, а з 1990 року по 1998 рік - голова центру. Працюючи на посту Голови центру акад.Юхновський І.Р. багато зусиль приклав для відкриття нових наукових інститутів та навчальних закладів у містах Львові, Тернополі, Луцьку, Ужгороді. Зокрема, чимало зробив він для створення Волинського держуніверситету, Інституту електронної фізики та ін. Значно розширились міжнародні зв'язки центру з науковими закладами, інституціями Франції, Австрії, Німеччини, США, Польщі і ін. Cтворення науково-технологічного парку на терені СЕЗ "Яворів" є значною мірою особистою заслугою акад. Юхновського І.Р.. Серед важливих його здобутків як вченого і політика  - розробка оригінальних теоретичних методів у фізиці конденсованої матерії, створення самобутньої відомої у світі школи зі статистичної фізики, вироблення власного підходу у політиці, який у поєднанні з винятковою працьовитістю та людяністю забезпечив йому одне із чільних місць у процесі становлення незалежної української держави. Акад. Юхновський І.Р. є автором 5 монографій та понад 400 статей з квантової механіки та статистичної фізики. Серед його вихованців - два лауреати Державної премії у галузі науки і техніки, 9 докторів та понад 40 кандидатів наук.
            З 1999 року Державний західний науковий центр НАН України (ДЗНЦ) очолив академік НАН України Долішній Мар'ян Іванович - знаний вчений в галузі регіональної економіки. За його ініціативою відбулася структурна реорганізація центру та було визначено найближчі актуальні завдання діяльності центру. Зокрема, для підвищення ефективності науково-координаційної діяльності центру в областях західного регіону України створюються науково-координаційні ради, які повинні стати важливою ланкою в організаційній діяльності центру. Розпочато роботу щодо розробки програм по відновленню ключових галузей регіону - машино- та приладобудування, аграрного комплексу, хімічних виробництв та ін. на основі інноваційного шляху їх розвитку з використанням високоефективних енергозбережувальних технологій для випуску конкурентноспроможної продукції. Науковці регіону активно включилися в розробку комплексної програми екологічної безпеки і стратегії розвитку народного господарства Закарпатської області. В полі зору центру постійно знаходитимуться наукові дослідження, орієнтовані на відновлення екологічної рівноваги у Карпатському регіоні, активізацію рекреаційної діяльності і ефективне використання бальнеологічних ресурсів українських Карпат.
            ДЗНЦ НАН України і Міннауки України буде і надалі сприяти запровадженню нових ринкових форм організації та реалізації науково-технічної та інноваційної діяльності. У цьому плані великі надії покладаються на створений недавно науково-технологічний парк на території спеціальної економічної зони "Яворів" щодо запровадження високих технологій для створення конкурентноспроможних виробів. Активізації цієї важливої сфери діяльності повинно також сприяти утворення у нашому регіоні й інших спеціалізованих зон (наприклад, "Курортополіс Трускавець", "Львів", "Закарпаття" та ін.).
            ДЗНЦ НАН України і Міннауки України і надалі активно працюватиме у плані налагодження тісної співпраці у сферах технічної та гуманітарної наукової діяльності з іншими вітчизняними регіональними науковими центрами та зарубіжними науковими організаціями, установами, фондами. Конкретні результати вже приносить недавно підписана  Угода про науково-технічну співпрацю між ДЗНЦ НАН України і Міннауки України та Люблінським відділенням Польської академії наук, налагоджені сталі робочі контакти з ЮНЕСКО, керівництвом INTAS, Національним науковим фондом США, Австрійською академією наук, німецьким науковим товариством, Тайванським науково-технологічним інститутом та ін.
 
 
В структуру ДЗНЦ НАН України входять
такі наукові установи:
 
В структуру ДЗНЦ НАН України входять
такі освітянські заклади  (університети, академії, інститути):
 
Академіки НАН України, які працюють
у  західному  регіоні  України
 
  • Анатичук Лук’ян Іванович
 Інститут термоелектрики НАН України та Міносвіти України (м. Чернівці)
  • Голубець Михайло Андрійович
 Інститут екології Карпат НАН України (м. Львів)
  • Долішній Мар’ян Іванович
 Інститут регіональних досліджень НАН України (м. Львів)
  • Ісаєвич Ярослав Дмитрович
 Інститут українознавства ім. І. Крип’яке вича НАН України (м. Львів)
  • Панасюк Володимир Васильович
 Фізико-механічний інститут ім.Г. Карпенка НАН України (м. Львів)
  • Юхновський Ігор Рафаїлович 
 Інститут фізики конденсованих систем НАН України (м. Львів)
 
        Члени-кореспонденти НАН України,
які працюють у західному регіоні України
 
 
  • Андрейків Олександр Євгенович 
 Фізико-механічний інститут ім.Г. Карпенка НАН України (м. Львів)
  • Бурак Ярослав Йосипович
 Інститут прикладних проблем механіки та математики ім. Я. Підстригача НАН України (м. Львів)
  • Грицик Володимир Володимирович
 Державний науково-дослідний інститут інформаційної інфраструктури НАН України (м. Львів)
  • Даниленко Михайло Васильович
 Львівський державний медичний університет ім. Д. Галицького (м. Львів)
  • Зербіно Дмитро Деонісович
 Львівський державний медичний університет ім. Д. Галицького (м. Львів)
  • Кіт Григорій Семенович
 Інститут прикладних проблем механіки та математики ім. Я. Підстригача НАН України (м. Львів) 
  • Максимович Георгій Григорович 
 Фізико-механічний інститут ім. Г..Карпенпенка  НАН України  (м. Львів)
  • Назарчук Зеновій Теодорович
 Фізико-механічний інститут ім. Г. Карпенка НАН України (м. Львів)
  • Похмурський Василь Іванович
 Фізико-механічний інститут ім. Г. Карпенка НАН України (м. Львів)
  • Романів Олег Миколайович
 Фізико-механічний інститут ім. Г. Карпенка  НАН України (м. Львів)
  • Стасюк Ігор Васильович 
 Інститут фізики конденсованих систем НАН України (м. Львів)
  • Товстюк Корній Денисович
 Державний університет "Львівська політехніка (м. Львів)
  • Шпеник Отто Бартоломійович 
 Інститут електронної фізики НАН України (м. Ужгород)
  • Сеньковський Олег Миколайович 
 Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України (м. Львів)
 
 
Main page of Viktor Prysyazhnyuk
1