Газета: Ваше здоров’я
Дата/номер: 30 січня 1999 р., №7 (391)
Рубрика: Здоров’я, духовність, мораль
Автор: В.ГРИНЧУК, лікар-андролог, доцент Волинського державного університету імені Лесі Українки, м. Луцьк

Адрес редакции: 252021, м. Київ, М. Грушевського, 7
Тел. редакции: (044) 293-82-55

ВАДИ БІОЛОГІЧНОЇ СТАТІ

У відповідь на публікацію кореспондента "Вашого здоров'я" Ольги Шкрупської "І не введи нас у спокусу..." (№ 99, 23.12.98 р.), у якій порушувалося питання статевих стосунків між особами однієї статі (гомосексуалізм), у редакцію надійшло багато відгуків читачів. Пропонуємо вашій увазі один із них.

БІОЛОГІЯ статі, її розвиток і дозрівання визначаються взаємодією внутрішніх (генетичних, гормональних) і зовнішніх (оточуючого середовища) факторів. Одночасно формується статева сфера, яка на певному етапі розвитку людини безпосередньо впливає не тільки на фенотип особи, а й на її психосексуальну орієнтацію.

Для людини, як правило, характерна гетеросексуальна (чоловік і жінка) поведінка. Але трапляються випадки, коли особа проявляє статевий потяг до особи своєї статі (гомосексуалізм). Це явище у суспільстві вважають розпустою, статевим збоченням і підходять до нього з правової точки зору. Таких людей нерідко переслідують і карають законом. Насправді ж ці сексуальні прояви слід вважати біологічними аномаліями розвитку статі і трактувати їх стан як такий, що вимагає лікування.

Одним із проявів гомосексуалізму є трансвестизм, тобто схильність особи носити одяг протилежної статі і фігурувати в її ролі. В таких випадках, як правило, і змінюється сексуальна поведінка, тобто статевий потяг. Трансвестизм спостерігається в активних гомосексуалісток-жінок і пасивних гомосексуалістів-чоловіків. Активні гомосексуалістки-жінки одягаються в чоловічий одяг, схильні до чоловічих прикрас і чоловічої роботи. Пасивні гомосексуалісти-чоловіки малюють губи і брови, носять жіночий одяг та прикраси.

Для суспільства це явище загадкове. Але насправді все пояснюється досить просто. У таких людей юридична (паспортна) стать не відповідає біологічній (гормонально-гонадній), і вони стараються відповідати своїй біологічній природі, а не статі, яка оформлена документально.

Відомий польский вчений К.Імелінський з цього приводу писав: "Розмежування двох напрямів сексуального потягу в людей у відповідності з домінуючими потребами показує, що гетеросексуальність і гомосексуальність – це два полюси біологічного ряду, причому більшість людей групуються біля гетеросексуального полюса, меншість – біля гомосексуального, а частина людей розподіляється між цими двома полюсами. Остання група характеризується як "бісексуальна". Автор вважає, що гомосексуалізм не є захворюванням, а нормальним явищем в біологічному ряду різновидностей.

Гомосексуалізм спостерігається у близько 3...6 відсотків від загального числа населення. Він існував завжди й зараз існує у багатьох країнах світу. Як жіночий, так і чоловічий гомосексуалізм може бути активним або пасивним. До активних гомосексуалісток належать жінки, які мають чоловічі риси статури (тобто у них розвинута мускулатура, вузький таз, широкі плечі, чоловіча хода, низький грубий голос, чоловіче оволосіння). Більшість активних гомосексуалісток відчувають себе чоловіками з дитячих років. У зрілому віці вони проявляють статевий потяг тільки до жінок. Біологічно – це особи чоловічої статі з жіночим паспортом.

Пасивні гомосексуалістки зовні нічим не відрізняються від більшості жінок, їх схиляють до гомосексуальних стосунків активні гомосексуалістки спочатку увагою, ласкою, а пізніше й інтимно. Активні гомосексуалістки спокушають до гомосексуального життя й інших жінок, які пізніше стають пасивними гомосексуалістками.

На сьогодні вирізняють 4 теорії гомосексуалізму: генетичну, неврогенну, умовно-рефлекторну і ендокринну. Перші 3 теорії піддаються критиці і тільки четверта (ендокринна) може пояснити з біологічної точки зору розвиток статі, тому що в таких індивідуумів ще в період розвитку плоду було порушено формування гонад, а вже вторинно виникли вади в морфоструктурі статевих органів з відповідною психосексуальною орієнтацією. Гомосексуалізм – складна проблема в біології. Тому педагогам і психологам, юристам і лікарям, суспільству взагалі слід зробити крок назустріч цим обділеним людям.

При глибоких змінах в ембріональному зародку може розвинутись бісексуальна особистість у формі гермафродитизму. Гермафродитизм у людей спостерігається як аномалія і проявляється наявністю функціонування в одного індивідуума як чоловічих, так і жіночих гонад. Тоді така особистість поводить себе бісексуально: то як чоловік, то як жінка.

Гермафродитизм вирізняють справжній і несправжній. Справжній гермафродитизм виражається в тому, що в одного індивідуума анатомічне в наявності є одна статева залоза чоловіча, а друга – жіноча, або в одній залозі можуть бути елементи чоловічої і жіночої статі. У таких випадках виділяються і чоловічі, і жіночі статеві гормони. Поведінка такої особи буде залежати від рівня гормонів тієї чи тієї статі. Осіб, у яких гонади однієї статі, а зовнішні статеві органи внаслідок відхилення розвитку подібні до органів протилежної статі, називають несправжніми гермафродитами. Несправжній чоловічий гермафродитизм – чоловік з жіночими зовнішніми статевими органами. Несправжній жіночий гермафродитизм – жінка, але з чоловічими статевими оріанами.

При народженні гермафродитів стать може бути визначена неправильно: хлопчик буде виховуватись, як дівчинка, а дівчинка – як хлопчик. По досягненні статевої зрілості психоорієнтація у таких осіб змінюється. Хлопець відчуває себе дівчиною, веде себе відповідно, а дівчина навпаки – почуває себе хлопцем з характерною для чоловіків поведінкою. Для суспільства такі люди будуть активними або пасивними гомосексуалістами. Для дорослого індивідуума це переростає у тяжку життєву трагедію. Таким особам потрібна допомога як на рівні педагогів і психологів, так і лікарів для приведення у відповідність юридичної (паспортної) статі до біологічної.
 
 

Содержание  Главная страница Следующая статья
1